Війна за війну: Друга світова війна та Велика вітчизняна війна у шкільних підручниках з історії україни (1969–2007)

Олена Радзивілл

Начальник редакційно-видавничого відділу Національного авіаційного університету (м. Київ), старший викладач кафедри журналістики. Впродовж 12 років працювала у видавництві «Генеза» на посаді редактора, завідувала редакцією суспільствознавчих дисциплін. Брала активну участь у редагуванні та перекладі з української на російську і з російської на українську понад 30 підруч- ників для 5–11 класів загальноосвітньої школи з історії України, всесвітньої історії, етики та інших суспільствознавчих дисциплін. Науковий доробок містить 28 наукових публікаціій. Сфера наукових зацікавлень — історія України кінця ХІХ — першої половини ХХ ст., сучасне українське підручникотворення, зокрема, відображення в українських шкільних підручниках ключових питань історії України кінця ХІХ — першої половини ХХ ст.

Війна за війну: Друга світова війна та Велика вітчизняна війна у шкільних підручниках з історії україни (1969–2007)

Шкільний підручник з історії сприймається у суспільстві як важливий, ледь не вирішальний чинник формування світогляду молодого покоління українських громадян, а відтак його зміст і надалі залишатиметься полем бою між представниками різних політичних сил, ідеологій, знаряддям політичної боротьби, важелем політичного впливу.

Однією із найдискутованіших в українському суспільстві є, безперечно, тема Другої світової / Великої Вітчизняної війни: в цьому легко переконатися, погортавши сторінки газет, зайшовши на інтернет-сайти, переглянувши популярну літературу, проаналізувавши передвиборні гасла учасників поличного процесу.

У найкращих радянських традиціях ідеологізації історії нині розгорнулася справжня «війна за війну»: запекло дискутується широке коло питань — від вживання термінів «Друга світова війна» та «Велика Вітчизняна війна», розкриття суті пакту Ріббентропа–Молотова, причин поразок радянських військ на початковому етапі війни, до ролі в війні ОУН та УПА й радянського підпілля та партизанського руху і в тісному зв’язку з цією темою — питання колабораціонізму взагалі, а також оцінки підсумків війни та її значення для України. При цьому особливий наголос робиться на змісті шкільного курсу історії, який, на думку диспутантів, закладає основи світогляду юних українців.

Aвтори нинішніх шкільних підручниках з історії України доби української незалежності (на думку фахівців, такі підручники й виникли лише за доби незалежності, а власної школи підручникотворення в Україні, як і в інших радянських республіках, до 1991 року не існувало) намагаються доволі зважено та об’єктивно висвітлювати контроверсійні моменти історії Великої Вітчизняної / Другої світової війни, зокрема дії в тилу німецьких окупантів радянських партизанів та підпільників й націоналістичного підпілля.

Окремо слід зауважити, що протягом 1991–2011 рр. значно змінився на зваженіший, спокійніший, без зайвої патетики тон викладення матеріалу, мінімізовано оцінні інтонації; замість засвоєння готових висновків учні заохочуються до самостійної роботи з джерелами, до яких належать і витяги з документів, і карти, й ілюстрації.

 

Copyright © 2016 ВА "Нова Доба". Усі права застережено.