Східноєвропейський фронт
Східноєвропейський театр воєнних дій 1944-1945 рр. був ключовим та вирішальним театром Другої світової війни, саме на ньому вирішувалася доля війни. Крах Третього райху був неминучим.
В результаті Вісло-Одерської наступальної операції (12 січня – 7 лютого 1945 р.) радянські війська прорвали оборону противника на фронті вздовж 250 км і повністю визволили Польщу, значну частину Чехословаччини, східну частину Бранденбурзької землі та південну частину Померанії. Створено передумови для успішного здійснення Берлінської наступальної операції та Празької операції.
Найбільші битви (операції) Східноєвропейського фронту:
Ясько-Кишинівська: 27 березня – 5 жовтня 1944 р.
Белградська: 22 вересня – 25 грудня 1944 р.
Львівсько-Сандомирська: 13–29 липня 1944 р.
Будапештська: 23 вересня 1944 – 4 квітня 1945 рр.
Мурманська: 7–29 жовтня 1944 р.
Вісло-Одерська: 12 січня – 7 лютого 1945 р.
Західно-Карпатська: 12 січня – 18 лютого 1945р.
Східно-Прусська: 13 січня – 25 квітня 1945 р.
Східно-Померанська: 10 лютого – 4 квітня 1945р.
Моравсько-Остравська: 10 березня – 5 травня 1945 р.
Верхньо-Сілезька: 15 – 31 березня 1945 р.
Віденська: 16 березня – 15 квітня 1945 р.
Битва за Берлін: 16 квітня – 8 травня 1945 р.
Празька: 5–11 травня 1945 р.
Безпрецедентною жорстокістю запеклістю і тотальними руйнуваннями характеризувалися битва за Берлін. Війська радянської армії оточили й розчленували на чотири частини німецькі війська. Противники вели запеклі бої за місто, застосовуючи танки та авіацію, що привело до великих людських втрат та руйнувань. При обороні столиці Райху гітлерівське командування робило все для втілення у життя гасла: «Берлін залишиться німецький». Мобілізовувалося все населення, здатне тримати в руках зброю, формувалися загони винищувачів танків з «Гітлер’югенда», квартали перетворювались на фортеці. На оборонних роботах працювало близько 400 тис. осіб.
Битва за Берлін закінчилась 2 травня 1945 року штурмом Райхстагу. О першій годині ночі на Потсдамському мосту з'явилися німецькі офіцери з білими прапорами. Залишки берлінського гарнізону на чолі з начальником оборони Берліна генералом артилерії Г. Вейдлінгом здалися в полон. О 6.00 Вейдлінг підписав наказ, звернений до всіх німецьких військ, здатися. В той же день, головне командування двох дивізій німецької групи армій «Вісла», котра дислокувалась на північ від Берліну, капітулювали перед Західним альянсом.
Поодинокі бої тривали до 8 травня.
Завдання і запитання:
- Визначте стратегічні результати Вісло-Одерської операції.
- Чому німецькі війська чинили запеклий опір? Чим можна пояснити швидкий наступ радянських військ на Берлін?
- Які події Берлінської операції вас найбільше вразили? Чи можливим був інший варіант розвитку подій?
Радянські війська в Європі
“…Цей молодий солдат приніс і своєрідне визволення, порятунок від нацистського терору. Однак, свободи він принести не міг, бо не мав її сам”.
Шандор Мараї, угорський письменник
19 січня 1945 р. Сталін підписав спеціальний наказ «Про поведінку на території Німеччини», який свідчив: «Офіцери і червоноармійці! Ми йдемо в країну супротивника. Кожен повинен зберігати самовладання, кожен повинен бути хоробрим. [...] Населення, що залишилося на завойованих областях, незалежно від того німець, чи чех, чи поляк не повинно піддаватися насильству. Винні будуть покарані за законами воєнного часу. На завойованій території не дозволяються статеві зв'язки із жіночою статтю. За насилля та зґвалтування винні будуть розстріляні».
солдатами батальйону Анатолія Шапіро
Завдання і запитання:
- Проаналізуйте слова угорського письменник Шандора Мараї, в будинку якого жили радянські солдати: “…цей молодий солдат приніс і своєрідне визволення, порятунок від нацистського терору. Однак, свободи він принести не міг, бо не мав її сам”.
в Трептов-парку. Берлін, 1949 р.
Західноєвропейський фронт
в роки Другої світової війни.
Великобританія – СРСР.
На Західноєвропейському фронті повномасштабні бої розпочались у червні 1944 року з висадки союзників у Нормандії і тривали до капітуляції Німеччини в травні 1945 року.
Наступам військ союзників передували масовані бомбардування Німеччини спільними британо-американськими силами. Союзні ВПС здобули перевагу в повітрі над усією Європою і забезпечили висадку на півночі Франції в Нормандії (операція «Оверлорд») 6 червня 1944 р. Так було відкрито Другий фронт. Союзні війська до кінця 1944 р. звільнили Францію, Бельгію та Центральну Італію.
Війна на два фронти поставила Німеччину у надзвичайно скрутне становище. Остання спроба розірвати кільце, що дедалі щільніше оточувало Німеччину, була зроблена в грудні 1944 р. (контрнаступ німців в Арденнах) та вже в січні 1945 р. потерпіла крах.
9 лютого в результаті Кольмарської операції була оточена німецька армія, яка стояла в Ельзасі. Союзникам вдалося прорвати оборонну «Лінію Зігфріда» і вийти до німецького кордону. У березні після Маас-Рейнської операції Третій райх позбувся територій за західним берегом Рейну. У квітні союзники встановили контроль над Рурським промисловим районом.
25 квітня 1945 р. в районі м.Торгау на р.Ельбі зустрілися американські і радянські війська. В результаті зустрічі військ союзників, залишки збройних сил Німеччини були розколоті на дві частини — північну і південну.
на узбережжя Нормандії.
З'єднання двох європейських фронтів — Східного і Західного – мало надзвичайно важливе стратегічне, тактичне і політичне значення.
Центрально-Європейська операція була заключною стратегічною військовою операцією військ союзників проти німецької армії в ході війни. Цією операцією закінчилися воєнні дії на Західноєвропейському театрі військових дій Другої світової війни.
Торгау на Ельбі війська 1-го Українського
фронту зустрілися з військами 1-ї армії США.
Завдання і запитання:
- Чому був відкритий Західноєвропейський фронт? Якою була його мета?
- Використовуючи пропагандистські плакати та фото, проаналізуйтевзаємостосунки союзників.
- Якими були особливості військових операцій, що відбувалися на Західному фронті?
- Які країни було визволено внаслідок військових операцій Другого фронту?
Акт про капітуляцію Німеччини
Карлхорст (Німеччина), травень 1945 р.
Акт про беззастережну капітуляцію німецької армії (1945 p., травня 8)
Ми, що нижче підписалися, діючи від імені Німецького Верховного командування, погоджуємося на беззастережну капітуляцію всіх наших збройних сил на суші, на морі і в повітрі, а також всіх сил, що знаходяться в даний час під німецьким командуванням, – Верховному Головнокомандуванню Червоної Армії і одночасно Верховному Командуванню Союзних експедиційних сил.
Підписано 8 травня 1945 р. в м. Берлін.
Звернення товариша Й. В. Сталіна до народу, 1945 р.
Товариші! Співвітчизники і співвітчизниці!
Настав великий день перемоги над Німеччиною. Фашистська Німеччина, поставлена на коліна Червоною армією і військами наших союзників, визнала себе переможеною і проголосила беззастережну капітуляцію…
Тепер ми можемо з усіма підставами заявити, що настав історичний день остаточного розгрому Німеччини, день великої перемоги нашого народу над німецьким імперіалізмом.
Великі жертви, принесені нами в ім'я свободи і незалежності нашої Батьківщини, незліченні бідування й страждання, пережиті нашим народом під час війни, напружена праця в тилу і на фронті, віддані на вівтар вітчизни, - не минули даремно й увінчалися повною перемогою над ворогом. Вікова боротьба слов'янських народів за свою незалежність завершилась перемогою над німецькими загарбниками і німецькою тиранією. Віднині над Європою буде майоріти велике знамено свободи народів і миру між народами.
(И. Сталин о Великой Отечественной войне Советского Союза. М.: Госполитиздат, 1946.)
Завдання і запитання.
- Визначте основні умови капітуляції Німеччини.
- Дайте оцінку відношення союзників до ініціатора війни – Німеччини
На початку 1944 р. США встановили свій контроль над Маршалловими островами, а згодом – над Маріанськими.
23 жовтня 1944 р. бiля острова Лейте (Філіппіни) розпочалась найбільша в історії Другої світової війни морська битва мiж флотом союзників і японцями. У результаті 4-денної битви японський флот було розгромлено, і він припинив своє існування як організована бойова сила, вирішальної поразки зазнала і японська авіація.
Після цієї перемоги американські війська розгорнули вирішальний наступ на Філіппінах і до кінця року звільнили їх. Операція по звільненню Філіппін була стратегічно важливою, оскільки це означало для Японії розподіл її володінь на дві частини і втрату джерел сировини, що знаходилися південніше. У цей же час американська стратегічна авіація розпочала «повітряний наступ» проти Японії, здійснюючи систематичні бомбардування воєнних, економічних об`єктів країни.
посадковій смузі імператорської армії
на схід від Токіо, 8 листопада 1944р.
До літа 1945 р. японці повністю втратили контроль над Індонезією та частиною Індокитаю, але продовжували чинити відчайдушний опір (оборона островів Іводзіма та Окінава). Лише після повного знищення оборонців Іводзіми та Окінави американці змогли там закріпитися.
Завдання і запитання:
- Визначте найбільші військові операції Тихоокеанського фронту.
- Які особливості ведення військових дій з обох сторін ви можете відзначити?
Атомне бомбардування
6 і 9 серпня 1945 р. американські літаки скинули на японські міста Хіросіму та Нагасакі атомні бомби.
6 серпня 1945 року атомна бомба «Малюк» була скинута на Хіросіму, а 9 серпня 1945 року бомба «Товстун» — на Наґасакі. Це були єдині випадки використання ядерної зброї у цій війні.
Від вибухів миттєво загинуло 70 000 мешканців Хіросіми та 60 000 мешканців Наґасакі.
З серпня по грудень 1945 року загальна кількість тих, які померли від ран і хвороб, спричинених радіацією, склала близько півмільйона осіб у обох містах.
«Вибухи атомних бомб у Японії були не останнім актом Другої світової війни, а першим актом холодної дипломатичної війни проти Росії». (Англійський учений М. Блекетт)
під кодовою назвою «Малюк» перед кінцевим
завантаженням бомби на борт бомбардувальника.
Фізик доктор Рамсей (зліва) отримає
Нобелівську премію в галузі фізики в 1989 році.
«Несподіваність катастрофи, руйнування великої кількості будинків і всепоглинаюча пожежа призвели до небаченої доти кількості жертв. Від сімдесяти до вісімдесяти тисяч людей були вбиті або пропали безвісти, причому щодо останніх можна було припустити, що вони розділили долю перших. Приблизно стільки ж налічувалося і поранених. Не можна, однак, сказати, що саме атомна бомба переконала членів уряду, які укладали мир, в необхідності капітуляції... Атомні бомби не переконали військових у тому, що оборона Японських островів стала неможливою».
Эл Дейтон. Вторая мировая: ошибки, промахи, потери. - М. , 2000. - С. 315-316.
Завдання і запитання:
- Чому США застосувалиядерну зброю проти Японії на час, коли Німеччина капітулювала?
- На ваш погляд, чи виправданим бувтакий крок по відношенню до Японії?
- Чи передбачали персонажі фото №2 наслідки своєї роботи? Чи є вони головними винуватцями трагедії?
Ялтинська конференція
В.Черчилль, Ф.Рузвельт, Й.Сталін.
Я́лтинська конфере́нція (Кримська) — дипломатична зустріч лідерів США, Великої Британії й СРСР 4-11 лютого 1945 р.
Мета конференції – вирішення проблем, пов'язаних із закінченням Другої світової війни та повоєнного устрою.
Найважливіші рішення:
- участь СРСР у війні проти Японської імперії (таємний протокол);
- кордони Польщі на сході по лінії Керзона з незначними відхиленнями на користь Польщі (фактично визнано принцип етнічного кордону між Польщею й Україною), відшкодування Польщі за рахунок німецьких східних територій і утворення в цій країні так званого «уряду національної єдності»;
- стосовно Німеччини схвалено принципи її розчленування, окупаційного режиму та репарацій;
- ухвалено скликати конференцію щодо створення ООН на квітень 1945 р. у США, запросити як членів-засновників радянські республіки Україну (УРСР), Білорусь (БРСР) та РСФСР.
"великої трійки у Лівадійському музеї.
Прийнята у Ялті Декларація про визволену Європу, а також підсумковий документ “Єдність в організації миру, як і у веденні війни” фактично створювали модель мирних міжнародних відносин, що мала відповідати об’єктивним потребам світового розвитку. У Декларації було чітко визначено погоджену всіма учасниками перспективу: “Встановлення порядку в Європі та перевлаштування національного економічного життя має бути досягнуто таким шляхом, який дасть змогу визволеним народам знищити останні сліди нацизму та фашизму й створити демократичні установи за їхнім власним вибором”.
Головним результатом Ялтинської конференції став фактичний поділ Європи між переможцями у Другій світовій війні на Схід і Захід (у геополітичному сенсі)… Після цього процес поділу Європи набрав здебільшого спонтанного характеру, коли кожна зі сторін насамперед мала на меті задовольнити свої власні геополітичні апетити, особливо не турбуючись про те, щоб якимось чином узгодити їх з інтересами опонента.
Завдання і запитання:
- Які важливі кроки було зроблено на конференції щодо формування системи міжнародних відносин?
- Яка головна мета рішень конференції щодо Німеччини?
- Чи були враховані інтереси України під час встановлення кордонів СРСР?
Потсдамська конференція
Потсдамська конференція — конференція керівників трьох союзних держав-переможниць у Другій світовій війні — СРСР, США, Великої Британії. Відбувалася впродовж 17 липня – 2 серпня 1945 року в місті Потсдам, Німеччина.
У роботі конференції брали участь: Голова Ради Народних Комісарів СРСР Йосип Сталін, Президент США Гаррі Трумен, прем'єр-міністри Великої Британії Вінстон Черчилль та Клемент Еттлі.
Рішення Потсдамської конференції:
- Програма "трьох Д":
- денацифікація – розпуск нацистських партій, гестапо, СС; передача суду всіх злочинців-нацистів;
- демілітаризація – роззброєння Німеччини;
- демократизація – демократизація у системі місцевого самоврядування та правосуддя, скасування всіх нацистських законів.
- Підтвердження прав постраждалих народів на одержання репарацій від Німеччини.
- Розподіл флоту Німеччини між СРСР, США та Великою Британією.
- Передача Польщі частини Східної Пруссії та території "вільного міста Данциг" (Гданськ).
- Передача Радянському Союзу міста Кенігсберг (Калінінград) і суміжної з ним території.
- Заснування Ради міністрів закордонних справ п'яти держав (СРСР, США, Великої Британії, Франції та Китаю).
- Опублікування Декларації урядів США, Британії та Китаю – вимога про беззаперечну капітуляцію Японії.
«Грізний ворог, з яким ми билися понад п’ять років, безумовно капітулював. Єдине, що залишалось зробити державам-переможницям, — це встановити справедливий і міцний лад, який охоронявся б всесвітнім органом, повернути солдатів на батьківщину... і вступити в золотий вік розквіту та прогресу... Однак у медалі був зворотний бік. Ще не була переможена Японія. Атомна бомба ще не народилась... Основа зв’язку — загальна небезпека, яка об’єднувала великих союзників, — щезла миттєво. У моїх очах радянська загроза уже заміняла собою нацистського ворога».
В. Черчилль
Завдання і запитання:
- В чому розходились інтереси учасників антигітлерівського альянсу у питаннях післявоєнного устрою світу?
- Порівняйте рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій.
Підписання Акту про капітуляцію Японії
арміями генерал армії США Дуглас Мак Артур
підписує Акт про капітуляцію Японії.
Капітуляція Японської імперії ознаменувала собою завершення Другої світової війни, зокрема війни на Тихому океані та радянсько-японської війни.
Церемонія підписання Акту про капітуляцію відбулася 2 вересня 1945 р. на борту лінкора ВМС США «Міссурі» в Токійській затоці.
Від Японії акт про капітуляцію підписали міністр закордонних справ Мамору Шіґеміцу і начальник Генштабу Ешіджіро Умедзу. Від союзних держав акт підписав спочатку верховний командувач союзних держав – генерал армії (США) – Дуглас МакАртур, а потім інші представники, зокрема, адмірал Честер Німіц — від США, Брюс Фрезер — від Великобританії, генерал-лейтенант К. М. Дерев 'янко — від СРСР.
К.М.Дерев'янко підписує Акт про капітуляцію Японії.
"Війна привела до повної перемоги над усіма нашими ворогами. Це – день великої радості і урочистих роздумів. Оскільки руйнівні сили війни усунені з цього світу, ми можемо тепер звернутися до вирішення важливого завдання збереження миру, який завойований вами – мужніми чоловіками і жінками. До цієї задачі ми повинні проявити найбільшу увагу. У цій справі ми повинні співпрацювати з нашими союзниками та іншими країнами світу. Вони сповнені такої ж рішучості, як і ми, що війна повинна бути знищена на землі, якщо ми хочемо, щоб земля збереглася такою, якою ми її знаємо. Цивілізація не зможе перенести нову тотальну війну ".
Японії Мамору Шіґеміцу підписує
Акт про капітуляцію Японії.
Звернення президента Г. Трумена. Вашингтон, 3 вересня 1945 р.
Завдання і запитання:
- За яких умов капітулювала Японія?
- Конфлікт яких моральних засад різних ідеологічних систем можна простежити під час підписання Акту?
Війна. Український рахунок
- Втрати українського народу у війні становили близько 14 млн (40-44% від загальних втрат СРСР).
- Втрачено 40% промислового потенціалу республіки.
- Прямі матеріальні збитки України склали 285 млрд крб. у цінах 1941 р.
- Мільйони українців зі зброєю у руках боролися з нацизмом упродовж усієї війни. Україна дала Червоній армії 7 командуючих фронтами і арміями, 200 генералів.
- У результаті бойових дій в Україні було зруйновано понад 700 міст і містечок, десятки тисяч сіл.
- Було зруйновано 2 млн будинків, унаслідок чого понад 10 млн людей залишилися без даху над головою.
- Радянською владою при відступі у 1941 р. з України було вивезено 550 промислових підприємств, майно і худобу тисяч колгоспів, радгоспів, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності.
- Прагнучи здобути підтримку в Україні, Сталін у 1943 р. змушений був піти на певні поступки українцям. Було створено Українські фронти, в уряді Української радянської соціалістичної республіки засновано народні комісаріати (міністерства) оборони та закордонних справ.
- Визнанням внеску українців у перемогу над нацизмом стало включення України до складу держав-засновниць ООН.
Київ, Український інститут національної пам’яті,
2015. — 28 с., іл. https://goo.gl/vx7XVK
Завдання і запитання:
Проаналізуйте запропоновані статистичні дані.
- Чому Україна понесла такі великі втрати у війні?
- Як ви розумієте термін «безповоротні втрати»?
- Чому втрати Німеччини були меншими, ніж СРСР?
- Яке значення для забезпечення ресурсної бази СРСР мали евакуйовані з України матеріальні цінності?
- Висловіть свої міркування на висловлювання В. Путіна : "Тепер з приводу наших відносин з Україною. Я дозволю з вами не погодитися, коли ви зараз сказали, що якби ми були розділені, ми не перемогли б у війні. Ми все одно перемогли б, тому що ми країна переможців".