План «Барбаросса»

План «Барбаросса» (нім. Fall Barbarossa) — кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР, затвердженого у грудні 1940 року. Він передбачав швидкоплинну військову кампанію («Бліцкриг») з повним розгромом Червоної армії та захопленням європейської частини СРСР.

Серед першочергових завдань, які потрібно було реалізувати:

• Знищити СРСР як державу.
• Розгромом СРСР примусити Велику Британію визнати гегемонію Німеччини у Європі.

Кінцева мета: створення загороджувального бар’єру проти азійської частини СРСР по лінії Волга — Архангельськ (так звана лінія А—А).

Індустріальний район, що залишався за Уралом, мала паралізувати авіація.

22 червня 1941 року о 4-й годині ранку Німеччина разом із союзниками напала на СРСР. На українському відтинку фронту радянсько-німецьке воєнне співвідношення було таким: в людях — 1:1,4, артилерії — 1,3 : 1, танках — 4,9 : 1, літаках — 2,4 :1. Проте навіть за цих порівняно сприятливих обставин зупинити німців на радянському кордоні не вдалося.

Згідно з військовою доктриною, СРСР готувався воювати на чужій території, тому більше половини радянських запасів — зброї, боєприпасів, обмундирування, техніки, пального — було складовано поблизу кордону. У результаті за перший тиждень війни було або знищено, або захоплено ворогом: 30 % всіх запасів боєприпасів, 5,4 млн. із 7,6 млн гвинтівок, 191 тис. із 240 тис. кулеметів, 50 % усіх запасів пального і продфуражу

Мобільні угрупування німців «Північ», «Центр» і «Південь» швидко просувались у напрямі Ленінграду, Москви та Києва Майже через місяць фронт стратегічного наступу гітлерівських військ досяг 3000 км. при глибині 400—600 км. За три тижні 28 радянських дивізій було повністю розгромлено, а ще 72 дивізії, що перебували у західних округах, втратили 50 і більше відсотків особового складу. Втрати становили 850 тис. осіб, 3,5 тис. літаків, 6 тис. танків, 9,5 тис. гармат. До середини липня окупанти захопили Галичину, Західну Волинь, Буковину, Бессарабію, а до середини серпня — все Правобережжя.

Завдання і запитання:

• Яку мету переслідував план «Барбаросса»?
• Яким чином цей план було реалізовано?
• Якими були наслідки перших місяців війни для СРСР?
• Чому, маючи перевагу у воєнному співвідношенні сил, радянські війська відступали, зазнаючи втрат?

Танкова битва

Найбільша танкова битва радянсько-німецької війни відбулась 23-29 червня 1941 р. у районі Рівне-Дубно-Луцьк-Броди.

У битві взяло участь близько 2500 радянських і близько 800 німецьких танків, яким вдалось прорвати радянську оборону.

Причини поразки радянських військ:

• великі втрати радянських військ (на один підбитий німецький танк припадало 20 радянських);
• відсутність прикриття авіацією (майже всі літаки були знищені у перші ж години війни на аеродромах першої лінії);
• відсутність організації взаємодії танкових сил з іншими родами військ;
• брак досвіду командирів.

Саме ці причини звели нанівець переваги радянської техніки та призвели до величезних людських втрат.

Контрудари Червоної армії під час битви допомогли затримати наступ на тиждень і зірвати плани німецького командування прорватися до Києва та оточити армії Південно-Західного фронту на Львівському виступі.

Завдання і запитання:

• Що спричинило поразку Червоної армії у танковій битві?
• Чи можна було цьому запобігти?
• Запропонуйте власний вихід (розвиток подій) з ситуації, що складалася.

[Додаткові матеріали]

Битви радянсько-німецького фронту 1941-1942рр.

• Оборона Києва: 7 липня – 19 вересня 1941р. Тривала 72 дні.
• Оборона Одеси: 5 серпня – 16 жовтня 1941р. Тривала 73 дні
• Битва за Ленінград: 10 липня 1941 р. – 27 січня 1944 р. Блокада Ленінграда. Тривала 900 днів.
• Оборона Севастополя: 30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р. Тривала 250 днів.

Спроба контрнаступу радянських військ під Харковом зазнала поразки. 12 травня 1942 р. розпочався наступ радянських вiйськ з Барвінківського виступу на Харкiв. Радянський удар прийшовся в район, де були зосереджені основні сили німецьких військ, що готувалися для наступу на Південь. Пiсля кривавих боїв дивiзiї трьох армiй, а також кiлькох iнших з’єднань потрапили в оточення і були розгромлені. Радянські втрати складали 227190 солдатів. Лише 22 тис. чол. вдалося вирватися з оточення.

22 липня 1942р. радянські війська залишили місто Свердловськ у Луганській області - останній населений пункт в Україні. Таким чином, уся територія України була окупована фашистами.

Завдання і запитання:

• Якими були наслідки оборони Києва? Чи були  виправданими  такі великі люські втрати?
• Чому бої за Одесу носили такий запеклий характер?
• Чим завершилась битва за Ленінград для радянської та німецької сторін?
• Яке значення мала оборона Севастополя?
• Які наслідки для радянської сторони мали оборонні бої 1941- 1942 рр.?

[Додаткові матеріали]

ПЕРЛ-ГАРБОР

Напад Японії на Перл-Гарбор (Гавайська морська операція)

«Доки американський флот залишався на Гаваях, складалася стратегічна ситуація більш напружена і загрозлива для Японії, ніж тоді, коли флот був на базах на Тихоокеанському узбережжі США».

Фукудоме  Шігеру, адмірал

Уранці 7 грудня 1941 року літаки з японських авіаносців завдали ударів по американських аеродромах на острові Оаху та по кораблях, що стояли в гавані Перл-Гарбор. Було потоплено 4 лінкори, 2 есмінці, 1 мінний загороджувач. Ще 4 лінкори, 3 легких крейсери й 1 есмінець отримали значні пошкодження. 188 літаків американської авіації було знищено, ще 159 було пошкоджено. Американці втратили 2403 людини вбитими, 1178 людей було поранено. Американську військово-морську та повітряну бази практично було знищено.

Японці втратили 29 літаків, 74 було пошкоджено. Потоплено 4 малих підводних човни. Людські втрати Японії склали 64 людини загиблими.

Метою нападу на Перл-Гарбор була нейтралізація тихоокеанського флоту США для того, щоб забезпечити свободу дій японській армії і флоту як союзника Німеччини та Італії у південно-східній Азії.

Через шість годин після нападу американським військовим кораблям та підводним човнам було наказано розпочати бойові дії в океані проти Японії. Президент Ф. Рузвельт виступив в конгресі та оголосив війну Японії. У відповідь Німеччина, Італія, Румунія, Угорщина та Болгарія оголосили війну США. 

10 грудня 1941 року японці почали вторгнення на Філіппіни, й захопили їх до квітня 1942 року, більшість американських і філіппінських військ потрапила в полон.

Наслідки успішного нападу дозволили Японії нейтралізувати тихоокеанський флот США на 6 місяців та захопити більшу частину Південно-Східної Азії, включаючи Гонконг, Бірму, Голландську Ост-Індію, Сингапур та Філіппіни.

Завдання і запитання:

• Наскільки доцільним, на Вашу думку, був напад Японії на США?
• Проаналізуйте втрати обох сторін після завершення військової операціїта висловіть свої міркування.
• Які території захопила Японія  після успішного нападу на  Перл-Гарбор?
• Що мав на увазі японський адмірал Фукудоме  Шігеру говорячи: «Доки американський флот залишався на Гаваях, складалася стратегічна ситуація більш напружена і загрозлива для Японії, ніж тоді, коли флот був на базах на Тихоокеанському узбережжі США»?

АНТИГІТЛЕРІВСЬКА КОАЛІЦІЯ

З перших годин нападу фашистської Німеччини на СРСР стало зрозумілим, що розрахунки Гітлера на міжнародну ізоляцію СРСР зазнали краху. В день початку агресії В.Черчилль заявив: "Кожен, хто воює проти Гітлера, - друг Англії, кожен, хто воює на його боці, - ворог Англії". 22 червня 1941 р. у звернені до нації англійській прем'єр заявив, що Великобританія надасть "Росії і російському народу всю допомогу, яку тільки зможе". Про свою підтримку СРСР заявив і президент США.
Таким чином, з початком німецько-радянської війни почала формуватися антигітлерівська коаліція.

Вступ США у Другу світову війну сприяв завершенню утворення антигітлерівської коаліції. 1 січня 1942 р. 26 держав світу на чолі з СРСР, США та Великобританією підписали у Вашингтоні Декларацію Об'єднаних Націй, яка будувалась на принципах і завданнях Атлантичної хартії.

Атлантична хартія - один з основних програмних документів антигітлерівської коаліції, що містить загальні принципи, якими мали  керуватися США і Великобританія під час війни.  Вона була покликана визначити устрій світу після перемоги союзників у Другій світовій війні, незважаючи на те, що Сполучені Штати у війну ще не вступили.

Атлантична хартія була підписана 14 серпня 1941р. на Атлантичній конференції «Riviera»  британським прем'єром В. Черчиллем і президентом США Ф.Д.Рузвельтом. 

У ній були зафіксовані наступні принципи:

1. Відсутність територіальних претензій з боку США або Великобританії.
2. Територіальні суперечки слід дозволяти відповідно до думки народу.
3. Право народів на самовизначення.
4. Зниження торгових бар'єрів.
5. Глобальне економічне співробітництво та підвищення добробуту.
6. Свобода від злиднів і страху.
7. Свобода морів.
8. Роззброєння держав-агресорів, загальне роззброєння після війни.
9. Військовий розгром країн-агресорів.

24 вересня посол у Лондоні від імені СРСР підписав Атлантичну хартію. На вересень 1941 р. це був єдиний документ, що об'єднує СРСР, США і Великобританію. Крім СРСР, принципи хартії підтримали представники урядів в еміграції: Бельгії, Чехословаччини, Греції, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Польщі і Югославії, а також «Вільної Франції» Шарля де Голля

1 січня 1942 року у Вашингтоні (США) президентом США Франкліном Рузвельтом, прем'єр-міністром Великої Британії Вінстоном Черчиллем, послом СРСР у США Максимом Літвіновим, представниками окупованих Німеччиною європейських держав, представниками Британської імперії, Китаю та латиноамериканських республік, включаючи Коста-Рику та Гаїті був підписаний  договір про союз у Другій світовій війні проти держав гітлерівського блоку. Цей договір отримав назву «Декларація Об'єднаних Націй» 

За статтею 1. Декларації, кожен із урядів-підписантів зобов'язувався спрямовувати всі свої військові та економічні засоби проти тих членів Троїстого (Берлінського) пакту та їхніх союзників, з якими даний уряд уже перебував у війні (це звільняло СРСР від необхідності воювати з Японією).

За статтею 2., кожен уряд зобов'язувався не укладати з ворогом сепаратного миру. Спільною політичною програмою держав антигітлерівської коаліції проголошувалася Атлантична хартія. Надалі цей союз стали називати Об'єднаними Націями.

[Електронний ресурс]

Завдання і запитання:

• З якою метою була підписана Атлантична хартія?
• Які положення документу суперечили політиці СРСР?
• Чому СРСР підписав Атлантичну хартію?
• Яке значення мала «Декларація Об'єднаних Націй» для подальшого ходу війни?

[Додаткові матеріали]

БИТВА ЗА МОСКВУ

Перша поразка німецької армії

Одна з наймасштабніших битв Другої світової війни за участю радянських та німецьких військ. Битву ділять на два етапи:

• оборонний (30.09 — 04.12.1941)
• наступальний (05.12. 1941 — 07.01.1942).

Гітлер та керівництво Третього Рейху вважали битву за Москву основною метою плану «Барбаросса». У німецькій військовій історії битва отримала назву Операція «Тайфун».  Упродовж першого етапу група армії «Центр» повинна до перших морозів  захопити Москву. 

Під час наступу вермахту 14 жовтня в районі Вязьми (Вяземський «котел») у полон потрапило 663 тис. бійців та командирів Червоної армії, 380 тис. було  вбито та поранено. Після цього радянську оборону було прорвано.  Оточені війська продовжували опір, притягуючи до себе 20 німецьких дивізій.

15 жовтня Державний  Комітет оборони СРСР прийняв рішення про евакуацію Москви в глиб СРСР.

5 грудня впродовж 900 кілометрів фронту почався контрнаступ Червоної армії. Армії вермахту було відкинуто від Москви на різних ділянках фронту від 100 до 250 км. на захід. Це була перша поразка німецької армії від початку війни.

Завдання і запитання:

• Чому втрати радянської армії перевищували втрати вермахту?
• Яке значення мала битва за Москву для подальшого ходу Другої світової війни?
• Визначте причини перемоги Червоної армії та поразки вермахту.

[Додаткові матеріали]

Північно-Африканська кампанія

Північно-Африканська кампанія – військова кампанія, що проводилася військами союзників та об'єднаними силами Італії за підтримки Німеччини у період з 10 червня 1940 — 16 травня 1943 на території північно-африканських країн.

Основні події:

• Весна 1941 р. – танковий корпус вермахту генерала Е. Роммеля під Тобруком блокував значні сили англо-єгипетських військ. Було захоплено велику кількість полонених. Однак нестача пального та продовольства у військах Роммеля унеможливила подальший наступ військ вермахту.
• Листопад 1941 р. - англійці, отримавши значне підкріплення, почали свій наступ та змусили Роммеля у грудні 1941 р. зняти облогу Тобрука. Успішному просуванню британської армії сприяв флот, що забезпечував її  необхідним  постачанням і здійснював потужну вогневу підтримку. 
• Травень-червень 1942 р. - успішний наступ військ Роммеля. Німецькі війська просунулися на 600 км у Єгипет, але не змогли захопити Каїр та Александрію і вийти до Суецького каналу.
• Липень-серпень 1942 р. – невдала спроба англійських військ знищити залишки «Африканського корпусу» вермахту.

Завдання і запитання:

• У чому суть Північно-Африканської кампанії?
• Чому німецькі війська генерала Роммеля зазнали поразки?
• Якими були наслідки  Північно-Африканської  кампанії? 

Тактика «випаленої землі»

І. Мобілізація — комплекс заходів, спрямованих на переведення державної інфраструктури та військових сил країни у військовий стан у зв'язку з надзвичайними умовами всередині країни

22 червня 1941 р. - Указ Президії Верховної Ради  СРСР «Про мобілізацію військовозобов’язаних…»

([Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goo.gl/t8ZYwJ)

30 червня 1941 р. - створено Державний комітет оборони (ДКО), до якого перейшла вся повнота влади в країні. На чолі ДКО став Й. Сталін, який у період війни формалізував свій контроль над функціонуванням усіх органів цивільної та військової влади в країні.

7 липня 1941 р. - Президія Верховної Ради УРСР, РНК УРСР і ЦК КП(б)У опублікували звернення до українського народу, в якому закликали його дати рішучу відсіч ворожій навалі.

16 серпня 1941 р. - наказ Ставки Верховного Головнокомандування СРСР «Про відповідальність військовослужбовців за здачу в полон чи залишенні ворогу зброї» ([Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goo.gl/88RGiL)

Наслідки мобілізації:

1. До лав Червоної армії з 5500000 мобілізованих Україна мобілізувала  2500000 осіб.

2. До загонів народного ополчення записалось 1300000 добровольців.

3. Почалося спорудження оборонних укріплень.

4. Внаслідок запровадження воєнного стану військова влада дістала надзвичайні повноваження.

5. Відбувалася перебудова народного господарства відповідно до воєнних вимог.

6. Збільшувалась тривалість робочого дня, вводилися понаднормові роботи.

7. До народного господарства активно залучалися пенсіонери, жінки, молодь.

8. Запроваджувалася передплата державної позики – один із найважливіших воєнно-економічних заходів Радянської держави. У роки війни сума передплати на державні воєнні позики по Україні становила понад 6 млрд. 128 млн. крб., а вся сума добровільних і тимчасових внесків населення у фонд оборони — 8 млрд. крб. На 1 листопада 1941 р. від населення України до фонду оборони надійшло близько 1 млрд. крб., багато дорогоцінностей.

ІІ. Евакуація — процес виведення населення і життєво важливих ресурсів першої необхідності з території можливої загрози від катастрофи чи воєнного конфлікту. Виведення з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога, з театру воєнних дій у тил населення, поранених, полонених, а також матеріальних засобів .

17 листопада 1941 р. - наказ Ставки Верховного Головнокомандування «Про знищення населених пунктів у прифронтовій смузі»

Все, що не можна було вивезти, підлягало знищенню. Значні  матеріальні цінності під час відступу мали бути знищені, за тактикою «спаленої землі».

ІІІ. Тактика «випаленої землі» — метод ведення війни, що передбачає знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення на території, яку може бути зайнято противником. До цього відносять знищення запасів харчових продуктів та врожаю, забруднення або отруєння джерел питної води, знищення інфраструктури — шляхів та засобів транспорту, техніки, будівель та житла, іноді навіть цілих міст.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goo.gl/9G5AKs

Завдання і запитання:

• Яку мету переслідувало радянське і партійне керівництво СРСР, застосовуючи тактику «випаленої землі»?
• Наскільки  виправданою було застосування тактики «випаленої землі» та руйнування Дніпрогесу? Висловіть свої міркування.