Події початку війни

• Яка подія обєднує фото?
• Які країни беруть участь у цій події?
• Яка подія зображена на фото 1? Коли і чому вона відбулась?
• Яка подія зображена на фото 2? Коли і в звязку з чим вона стала можливою?
• Чому саме Німеччина та СРСР стали учасниками цих подій?
• Спрогнозуйте наступні події, які відбудуться, та їхні наслідки.

[Додаткові матеріали]

Причини і плани воюючих сторін

Причини війни

• Криза Версальсько-Вашингтонської системи, що встановила «несправедливі», з погляду Німеччини й Італії кордони та систему економічних і політичних взаємин
• Прагнення Німеччини, Італії та Японії до нового переділу світу, до загарбання колоній, джерел сировини та ринків збуту
• Політика “умиротворення” агресора, яку проводили уряди Великобританії та Франції в поєднанні з американською політикою ізоляціонізму
• Світова економічна криза 1929-1932 рр., яка поглибила суперечності між державами

Воюючі сторони-країни

Стратегічні плани воюючих сторін

Воєнні дії 1939-1941рр.

1 вересня 1939 р. - Напад Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни

17 вересня 1939 р. - Червона Армія перейшла радянсько-польський кордон, вступила на територію Західної України та Західної Білорусі

30 листопада 1939 –12 березня-1940 рр. - Радянсько-фінська війна 

9 квітня 1940 p. - Напад Німеччини на Данію та Норвегію

10 травня1940 p. - Початок німецького наступу на Францію, Бельгію, Голландію, Люксембург.

22 червня 1940 p.- Капітуляція Франції.

28-30 червня 1940 p.- Червона армія перейшла Дністер і вступила на територію Бессарабії та  Північної Буковини.

Червень 1940 p. - Приєднання Литви, Латвії та Естонії до СРСР.

04.1941 р.-  Окупація Німеччиною Югославії та Греції

[Додаткові матеріали]

Зміна кордонів СРСР

22 жовтня 1939 р. - для узаконення радянського режиму в Західній Україні під контролем нової влади було проведено вибори до Народних Зборів, які прийняли Декларацію про возз’єднання Західної України з радянською Україною в складі СРСР.

26–28 жовтня 1939 р. – у Львові відбулися засідання Народних Зборів 3ахідної України, на яких було ухвалено чотири декларації. Перша – стосовно того, щоб в Західній Україні встановити радянську владу. Друга- стосовно возз’єднання Західної України з Українською РСР та входження до складу СРСР. Третя - стосовно конфіскації монастирських та поміщицьких земель. Четверта – стосовно націоналізації великої промисловості та банків. На засіданнях обрали комісію, яка прийняті декларації передала Верховним Радам УРСР та СРСР. Після цього діяльність Народних Зборів Західної України було припинено.

Листопад 1939 р. - на території Західної України було утворено шість областей: Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку.

28 червня 1940 р. - СРСР висунув Румунії ультиматум щодо передачі йому Бессарабії та Північної Буковини. Південна група військ Червоної армії під командуванням Г. Жукова перейшла р. Дністер і вступила на ці території.

2 серпня 1940 р. - рішенням VII сесії Верховної Ради СРСР було створено Молдавську РСР, а в Північній Буковині організовано Чернівецьку область, яку передано до складу УРСР. До складу УРСР були включені також Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський райони.

Листопад 1940 р. - між УРСР і МРСР було встановлено новий кордон. У результаті від України було відчужено Придністров’я з етнічним українським населенням.

Польські полонені

В ході просування Червоної армії територією Польщі було захоплено до півмільйона польських громадян, серед яких були як військовослужбовці польської армії, так й інші особи, що чинили збройний опір.

До початку 1940 р. більшість уродженців територій, які відійшли до СРСР, відпустили додому, понад 40 тисяч мешканців центральної і західної Польщі передали Німеччині, десятки тисяч були відправлені на лісоповал у Сибір, на криворізькі рудні копалини, на спецпоселення у Північний Казахстан.

У таборах для військовополонених та в’язницях Західної України й Білорусі залишилося близько 23 тисяч польських офіцерів, а також службовців державного апарату.

Саме цих людей  було знищено.

Одним із місць масових розстрілів навесні 1940 р. й став Катинський ліс поблизу села Катинь у Смоленській області (РСФРР). 

Страти тривали з початку квітня до середини травня 1940 р. Після того політбюро СРСР одержало рапорт чекістів: «Операція з розвантаження таборів закінчена».

[Додаткові матеріали]

Встановлення радянської влади

Фрагмент фільму «Друга світова війна» ( 00:29 – 01:50 хв.) [Електронний ресурс]

• Як населення західноукраїнських земель сприймало Червону армію?
• Які заходи, на вашу думку, почала здійснювати радянська влада на цих землях?

[Електронний ресурс]

[Додаткові матеріали]

Українська еміграція на початку війни: вибір політичної позиції

На початку Другої світової війни український політичний рух в еміграції був представлений Організацією Українських Націоналістів.

Метою ОУН було відновлення національної державності по всій українській етнічній території. Лідером ОУН до 1938 р. був Євген Коновалець. (Вбитий агентами НКВС у Роттердамі 1938 р.) Смерть Коновальця викрила фундаментальні розбіжності між членами ОУН у Західній Україні та членами Проводу українських націоналістів (ПУН), які жили за кордоном.

27 серпня 1938 р. в Римі відбувся Другий Великий Збір Українських Націоналістів, який офіційно затвердив Андрія Мельника на посаді Голови ПУН і надав йому титул «вождя», проголосивши його відповідальним лише «перед Богом, нацією і своїм власним сумлінням».

Група молодих націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою, яка після окупації Польщі Німеччиною повернулася з тюрем, домагалася від ПУН та його голови А. Мельника зміни тактики ОУН, а також усунення з ПУН кількох його членів (Ярослава Барановського, Омеляна Сеника та Сидора Чучмана). Конфлікт набрав гострих форм і призвів до розколу. Прихильники Бандери в лютому 1940 року на конференції у Кракові утворили «Революційний Провід ОУН» й перебрало собі назву ОУН(б) (пізніше — ОУН(сд), ОУН(р)-революційна).  Члени цього крила ОУН стали називати себе «бандерівцями», членів же другого крила — «мельниківцями» або ОУН(м).

Залишаючись вірними інтегральному націоналізму, обидві організації ставили перед собою однакову мету - створити незалежну Українську державу. Проте шляхи її досягнення, політичні орієнтації суттєво відрізнялися. Мельниківці розраховували на підтримку Німеччини у вирішенні українського питання, зокрема, вважали, що визволення України від більшовиків можливе лише в союзі з Німеччиною. Прихильники Бандери вважали, що Українська держава може бути утворена лише в результаті національної революції, власними силами українського народу. Не виключали бандерівці й можливість боротьби з Німеччиною.

Завдання і запитання

• Схарактеризуйте діяльність ОУН в умовах Німецької окупації Польщі та угорської окупації Закарпаття.
• Що стало причиною розколу ОУН напередодні Другої світової війни?
• Як ви розумієте вислів історика С. Кульчицького «ОУН боролося в різних середовищах. Спочатку в Польщі, потім - у СРСР, і зрештою - на окупованій Німеччиною території. Її дії мали різне спрямування, різними були тактика й стратегія. Та незмінним залишався стрижень...суверенна, незалежна, соборна Україна»?

[Додаткові матеріали]