Утворення "осі" Берлін-Рим-Токіо
Обстановки у світі у другій половині 30-х років сприяло утворенню блоку агресивних держав. Німеччина, Італія та Японія прагнули реваншу, вважаючи себе обділеними версальсько - вашингтонською системою міжнародних договорів, які були укладені після закінчення Першої світової війни. Спільна інтервенція Німеччини та Італії в Іспанії ще більше зблизила обидві фашистські держави й сприяла оформленню їх воєнно-політичного блоку.
- Жовтень 1936р.-у Берліні була підписана угода про німецько-італійський союз. Німеччина офіційно визнала загарбання Італією Ефіопії у 1936р. Так була створена вісь «Берлін — Рим».
- Листопада 1936 р. - у Берліні підписано договір між Німеччиною і Японією («Антикомінтернівський пакт»). До «Антикомінтернівського пакту» приєдналася Італія. Через місяць вона вийшла з Ліги Націй
- Травень 1939 р.- уБерліні був підписаній італо-німецький договір провійськовий союз, так званий «сталевий пакт». Згідно з його умовами, якщо одна зі сторін вступить у війну, друга зобов'язана також розпочати її і підтримати союзницю «на суші, на морі і в повітрі».
- Вересень 1940р.- у Берліні був укладений Трої́стий па́кт (Берлінський пакт року або Пакт трьох держав)-договір, яким було створено військовий союз Нацистської Німеччини, фашистської Італії та Японської імперії.
Таким чином, фашистські держави - Німеччина та Італія разом із мілітаристською Японією досягли політичної єдності (вісь Рим-Берлін-Токіо). Хоча офіційно цей блок був спрямований проти СРСР, насправді він становив серйозну небезпеку й для західних держав — США, Великої Британії та Франції.
Завдання і запитання
- Лідерів яких країн зображено на фото?
- Що і з якою метою було створено за участі цих країн?
- Вважається, що «вісь» Берлін – Рим – Токіо виникла на антикомуністичному ґрунті. У чому ж тоді полягала загроза з боку цих трьох держав для Заходу?
«Ашлюз Австрії». «Мюнхенська змова»
13 березня 1938 р.
Утворення «осі» Берлін – Рим – Токіо сприяло розподілу сфер впливу країн-агресорів в Європі та Азії.
13 березня 1938 р. відбувся аншлюс Австрії, внаслідок якого територія Німеччини збільшилась на 17%, а кількість населення — на 10%
29 вересня 1938 р. в Мюнхені прем'єр-міністри Великої Британії , Франції, Італії та рейхсканцлер Німеччини А. Гітлер підписали Мюнхенський пакт, за яким Судетська область Чехо-Словаччини передавалась Німеччині, а до Судет вводилися німецькі війська. Райони Чехословаччини, де німецькомовні громадяни становили незаперечну більшість, передавалися Німеччині без референдуму.
29 вересня 1938 р.
15 березня 1939 р. німецькі війська вторглися до Чехословаччини. Було окуповано Богемію, встановлено протекторат над Словаччиною.
Вторгнення Гітлера в Чехо-Словаччину означало закінчення політики умиротворення агресора.
Завдання і запитання
- Що і кого зображено на карикатурах?.
- Поясніть задум автора карикатур щодо зображення подій саме у такий спосіб.
- Чим, на вашу думку, був аншлюс Австрії: «сімейною німецькою справою», як його називав Гітлер, чи окупацією?
- На що розраховували Англія і Франція, підписуючи Мюнхенський пакт?
- Як на ці розрахунки вплинула окупація Німеччиною Чехословаччини?
- Чому, на вашу думку, Велика Британія та Франція не зупинили Німеччину?
Карпатська Україна
Хроніка становлення Карпатської України
11 жовтня 1938 р. - уряд Чехо-Словаччини надав автономію Підкарпатській Русі, що перебувала у федерації з Чехією та Словаччиною. Головою уряду став лідер Автономного землеробського союзу Андрій Бродій.
27 жовтня 1938 р. – празький уряд затвердив на посаді прем’єр-міністра лідера українофілів Августина Волошина. Офіційною назвою держави стала Карпатська Україна.
2 листопада 1938 р. – Перший Віденський арбітраж передав до складу Угорщини південно-західну частину Закарпаття з Ужгородом, Мукачевим, Береговим. Автономний уряд переїхав до м. Хуст.
9 листопада 1938 р. – у Хусті засновано напіввійськову Організацію народної самооборони «Карпатська Січ».
12 лютого 1939 р. – відбулись вибори до сейму (парламенту) Карпатської України. Перемогу здобуло Українське Національне Об'єднання, яке підтримувало Августина Волошина.
14 березня 1939 р. – за згодою Німеччини угорська армія розпочинає наступ на Карпатську Україну.
15 березня 1939 р. – сейм Карпатської України проголосив державну самостійність, прийняв Конституцію й обрав президентом Августина Волошина.
Того ж дня Угорщина вступила на територію щойно проголошеної незалежної держави. Сили були нерівні, невелика кількість січовиків і загонів самооборони не могли протистояти регулярними угорськими військам. Закарпаття знову стало розмінною монетою у планах великих держав.
Завдання і запитання
- Що спонукало уряд Чехо-Словаччини надати автономію Підкарпатській Русі?
- Чому, на вашу думку, Віденський арбітраж передав до складу Угорщини південно-західну частину Закарпаття?
- Поділіться своїми міркуваннями щодо вислову В. С. Гренджі-Донського: «Як чехи мають свого Масарика, так і ми, підкарпатські українці, маємо свого Августина Волошина. Це наша гордість і наша слава. Волошин – наша новітня історія. Був він пробудником у тяжі часи національних утисків, і з його ім’ям пов’язано наше національне пробудження…»
- Визначте історичне значення проголошення самостійності Карпатської України.
Політика умиротворення
Політика умиротворення — це специфічний різновид військової політики держави, суть якої полягає в поступках державі-агресору заради компромісів, на які йде країна, щоб утримати ворога від порушення миру або застосування крайніх заходів. Термін найчастіше вживається для пояснення зовнішньої політики британського уряду на чолі з Дж. Р. Макдональдом (1931–1935 рр.), а пізніше — Стенлі Болдвіном (1935–1937 рр.), Невіллом Чемберленом (1937–1940 рр.) у питаннях щодо нацистської Німеччини у 1933–1939 рр., яка найбільш яскраво проявилася в 1937–1939 рр.
Така політика призвела до повного розпаду Версальської системи, Ліги Націй та системи колективної безпеки, радикально змінила баланс сил в Європі, значно послабивши геополітичні позиції Великої Британії та Франції, проте посилила Німеччину на чолі з А. Гітлером.
Завдання і запитання
- Прокоментуйте зображення на карикатурі. Що вони символізують?
- Поясніть задум автора карикатури щодо зображення подій саме у такий спосіб.
- Що, на вашу думку, означає напис під карикатурою «Бачиш, ми в безпеці поки мовчимо»?
- Поміркуйте, чим закінчилось таке «мовчання».
- Якою була реакція Франції та Великої Британії на Мюнхенську угоду?
- Поясніть вислів Едварда Бенеша, щодо позиції Франції: «Цей фатальний крок французької політики був прямою причиною поразки і трагедії Франції. З Мюнхена розпочалася капітуляція у червні 1940».
Українське питання напередодні Другої світової війни
Напередодні Другої світової війни чітко визначилося три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання.
Перша група — СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина — країни, до складу яких входили українські землі. Їхня основна мета — втримати вже підвладні землі й приєднати нові.
Друга група — Англія, Франція і частково США, які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси.
Третя група — Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на українські землі, і Угорщина, яка, будучи невдоволеною умовами Тріанонського мирного договору 1920 p., домагалася повернення Закарпатської України.
- Чому українське питання стало клубком серйозних суперечностей європейських держав напередодні Другої світової війни?
Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
У серпні 1939 р. у Москві між делегаціями Англії, Франції і СРСР розпочалися переговори.
Мова йшла про об'єднання зусиль з метою ліквідації загрози війни
Пропозиція Заходу: СРСР має приєднатись до системи гарантій країнам Центральної та Східної Європи.
Вимоги СРСР: право вводити на територію країн Східної Європи та Прибалтики свої війська у разі загрози агресії. Для ефективної боротьби з агресором Румунія і Польща повинні були пропустити Червону армію через свою територію без гарантій, що вона там не залишиться.
Уряди Польщі й Румунії відмовилися пропустити радянські війська через свою територію, справедливо розцінюючи це як загрозу державній незалежності.
Почалось затягування переговорів усіма учасниками, що привело їх у безвихідь.
Тристоронні переговори було перервано за ініціативою радянської сторони на стадії, коли умови військової конвенції було майже узгоджено. Ад’ютант Сталіна поклав на стіл К. Ворошилова записку такого змісту: «Климе! Коба наказав згортати шарманку». Сталін зробив вибір на користь Гітлера.
Пакт Молотова-Ріббентропа
23 серпня 1939 р. року міністр іноземних справ Німеччини Йоахім Ріббентроп і комісар у закордонних справах СРСР В'ячеслав Молотов у присутності Сталіна підписали в Москві радянсько-німецький пакт про ненапад терміном на 10 років, що увійшов в історію як "пакт Молотова-Ріббентропа".
Водночас В. Молотов та Й. Ріббентроп підписали Таємний протокол про розподіл сфер впливу в Східній Європі.
Завдання і запитання
- Які цілі переслідували Сталін і Гітлер, укладаючи радянсько-німецький пакт про ненапад? Чи сприяв пакт збереженню миру?
- Як у радянській, так і в німецькій пресі був надрукований лише текст пакту, але додатковий протокол надрукований не був. Чому, на вашу думку, Сталін і Гітлер так вчинили?